Грамофон — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГРАМОФБН, -а, ч. Музичний апарат із рупором, який відтворює звуки, записані на спеціальних пластинках — платівках. грамофонний, -а, -є. Прикм. до грамофон. ** гра-мофонна плітівка - диск зі спеціальної пластмаси, який є носієм запису музичного твору, вокалу, декламації тощо.