ГРАНЬ1, -і, ж. 1. Лінія поділу; межа, границя. // Те, що відділяє одне від другого. 2. Плоска поверхня предмета, що утворює кут з іншою такою ж поверхнею. // Ребро, утворене двома пересічними площинами. // перен. Властивість, особливість, риса чого-небудь. 3. мат. Частина цифр, що виділяється комами чи крапками з великого числа для полегшення дій над ним.
ГРАНЬ2, -і, ж., діал. Жар.