ГРАФІКА, -и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва. 2. лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін., зображення живої мови письмовими знаками. // Розділ вчення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер. ” вакторна графіка — графіка з поданням зображення у вигляді сукупності відрізків прямої (векторів). ІН-терактивна графіка, спец. — організація роботи графічної системи, яка дозволяє користувачеві динамічно (у діалозі) керувати вмістом зображення, його формою, розмірами та кольором. ** Ком- ч//у 259 графікація п’кзтерна графіка — сукупність методів та способів перетворення даних у графічне зображення і графічного зображення в дані. Координатна графіка - комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується за допомогою команд візуалізації та координат. Пасивна графіка - організація роботи графічної системи, за якою дисплей використовується для виведення зображень без втручання користувача. Растрова графіка - комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується з масиву пікселів. Сймвольна графіка - побудова графічних зображень на екрані дисплея або на папері з текстових літер та спеціальних символів. графікація, -ї, ж. 1. Нагородження. 2. фін, Грошова винагорода, заохочення, що виплачується з метою стимулювання ефективнішого виконання своїх обов'язків брокерами, агентами та ін. працівниками.
ГРАФІКА, -и, ж., зах. Тютюнова крамничка.
Графіка в інших словниках
| Графіка — Тлумачний словник української мови |