ГРОМАДЯНИН, -а, ч. 1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави. ** Громадини-нере-зиданти - іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни держави, які постійно проживають за кордоном. 2. Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього. 3. уроч. Тни, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині. 4. іст. Член громади (див. громада' 3).
Громадянин в інших словниках
| Громадянин — Тлумачний словник української мови |
| Громадянин — Словник чужомовних слів і термінів |