ГРІМ, грому, ч. 1. Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері. ** Грім би мена побив - уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, запевнення в чому-небудь. 2. перев., чого. Сильні, гучні звуки.
Грім в інших словниках
| Грім — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Грім — Тлумачний словник української мови |