ГРІХ, -4, ч. 1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. 2. Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд. 3. у знач, присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволено. Брати гріх на душу. ** Спокутувати гріхи - визнати свою провину і відповідати за неї. Як на гріх - як навмисне, як на нещастя.
Гріх в інших словниках
| Гріх — Тлумачний словник української мови |