ГРІШНИЙ, -а, -є. 1. Який наробив гріхів (у 1 знач.). // у знач, ім., перев. мн. грішні, -них. Ті, що мають гріхи. // Виповнений гріхами (у І знач.). І/ Як постійний епітет при сл. душа, тіло, що виражає визнання власних помилок, безсилості. 2. перен. Який заслуговує на осуд. ** Грішним ділом, у звач. вставн. сл. — уживається для вираження докору собі чи визнання власної провини, помилки.
Грішний в інших словниках
| Грішний — Тлумачний словник української мови |