Гумор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГУМОР, -у, ч. 1. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад. 2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва, що використовує цей прийом. 3. перев. з означ. Психічний стан; настрій. У [дббро-му] гуморі - у доброму настрої. Не в гуморі - у поганому настрої.