Гуня — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГУНЯ, -і, ж, заст. Верхній одяг із домотканого грсоого, перев. нефароованого, сукна. гунивий, -а, -е, розм. Те саме, що гугнивий. ГУНИВИТИ, -влю, -виш, недок. Те саме, що гугнивити. ГУНЯВІСТЬ, -вості, ж. Абстр. ім. до гунивий.
ҐУНЯ, -і, ж. Накидка з овечої шкури.