ГУРКНУТИ, -ну, -неш, док. розм. Однокр. до гаркати. ГУРКОТАННЯ, ГУРКОТІННЯ, -я, с. Дія за знач, гуркотіти, гуркотіти і звуки, утворювані цією дією. ГУРКОТАТИ, -очу, -бчеш / ГУРКОТІТИ, -очу, -отиш, ведок. 1. Підсил. до гаркати. 2. Видавати переливчасті звуки (про голсоів, горлиць); воркувати. ГУРКОТІЙ, -А, ч. Тни, хто постійно гуркотить; неспокійна людина.
