Гібоніт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГІБОНІТ, -у, ч. Рідкісний мінерал; чорні призматичні або пірамідальні кристали. побновий, -а, -е. Стос, до гібона. // в знач, ім., мн. Родина людиноподібних мавп середнього розміру ряду приматів. гібралтарський, ґібралтарський, -а, -є. Прикм. до Гібралтар, Ґібралтар.