Давити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДАВИТИ, давлю, давиш; мн. дивлять; иедок. 1. перех. і на кого - що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2. перех., перен. Чинити утиски; гнобити. // Гнітити (про почуття, настрій). // Пересилювати що-небудь у собі; приглушувати. 3. перех. і иеперех. З силою натискати; стискати, тиснути. // безос. Про почуття болю, стискання (у грудях, серці, голові). 4. перех. Розплющуючи, нищити (комах та інших дрібних істот). // Навалившись, ударом калічити, воивати. 5. перех. і без додатка, розм. Умертвляти, стискаючи горло; душити. 6. перех. Те саме, що чавити. 7. перех. і без додатка, перен., розм. Морозити, заморожувати.