Дакус — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДАКУС, присл.' зах. Трохи. дакша, -і, ч. У ведичній релігії - сьомий син бога Брахми, що був прабатьком богів та асурів. далай-лама, -и, ч. 1. Титул первосвященика ламаїстської церкви, якого вважають живим богом у людській подобі. 2. Верховна урядова і духовна особа (глава церкви) в Тибеті.