Далечінь — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Далечінь

ДАЛЕЧІНЬ, -і, ж. 1. Далекий простір. // розм. Далекий край, далека дорога. 2. Далеке минуле або майбутнє. // чого. Що-небудь віддалене в часі; давнє. далешній, -я, -є, діал. Який прибув здалеку. далина, -й, ж. Те саме, що даль.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544