Данаїди — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДАНАЇДИ, -їд, мн. У давньогрецькій міфології - 50 дочок арійського царя Даная, які воили своїх чоловіків, за що були приречені наповнювати водою бездонну бочку. ** Ббчка данаїд, перен. -нескінченна, марна робота.