ДАР, -у, ч уроч. 1. Те, що підноситься, жертву-ється; подарунок. Приносити в дар. 2. Здібності, хист до чого-небудь; обдаровання, талант. ** дар ббжий - талант. Дар мбви: а) здатність говорити взагалі; б) висока культура мови, здатність красномовно говорити; красномовство. 3. перев. мн. церк. Хліб і вино, над якими відправляється церковне богослужіння. дараба, -и, ж., зах. Пліт, збитий із дерев'яних кругляків. дарабчик, -а, ч., зах. Шматочок.
