ДАРМА, рідко ДАРМА, ДАРМО. 1. присл. Те саме, що даремно. // Безплатно, даром. 2. у знач, присудк. сл., розм. Все одно, однаково, байдуже, неважливо. // Непотрібний хто-, що-небудь. // Немає діла кому-небудь до когось, чогось. // з інфін. Зайве, не варто, годі. 3. у сполуч. з що. Уживається у знач, байдуже що. нічого що, хоч і. 4. у знач, присудк. сл. Гаразд, хай.
Дарма в інших словниках
| Дарма — Тлумачний словник української мови |
| Дарма — Фразеологічний словник української мови |