ДАТЧИК, -а, ч. Вхідна чутлива частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно переробленими на інші частини пристрою (фотоелементи, термопари, електромагнітні та п'єзоелектричні звукознімачі тощо).
Датчик в інших словниках
| Датчик — Тлумачний словник української мови |