Дволичний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДВОЛИЧНИЙ, -а, -е. Те саме, що лицемірний, дволичність, -ності, ж. Властивість за знач, дволичний. дволично. Присл. до дволичний. дволінійний, -а, -е. У якого дві лінії. дволітній, -я. є. Те саме, що дворічний.