ДВІР', дворі і двору, ч. 1. У Руській державі 16 -18 ст. - назва деяких наказів (Земський наказ. Посольський наказ та ін.). 2. Господарська ділянка, на якій розміщено садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). 3. Сільська хата з усім господарством при ній. // Одиниця обліку господарств у селі. 4. іст. Присадибне господарство землевласника - поміщика, монастиря і т. ін.; маєток. // перен. Поміщик і його оточення. 5. іст. Виробнича одиниця - завод, майстерня. ** монатний двір - підприємство, що кароує монети та виготовляє інші державні знаки. 6. Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін. ** Гостиний двір, іст. - торгові ряди в спеціально збудованому приміщенні.
ДВІР2, двору, ч. У монархічних країнах - монарх і його оточення.
Двір в інших словниках
| Двір — Тлумачний словник української мови |
| Двір — Фразеологічний словник української мови |