ДЕПОЗЙТ, -у, ч. 1. Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадну касу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. 2. Вклади в банках. 3. Часткова сплата за товар або послугу з тим, щоб зберегти право на їх придбання після повної оплати їхньої вартості. 4. Кошти чи цінні папери, що їх боржник вносить до судової установи для перерахування кредиторові. 5. Внески до митниці на забезпечення сплати мита. ** гарантійний депозйт - кошти, що їх банк-кредитор із метою захисту від ризику переводить на депозитний рахунок. Депозйт до запитання - кошти, що їх власник банківського депозиту може зняти без попереднього повідомлення банку, депозйт-овернайт - депозит банку на термін не більше одного дня. депозйти на визначений строк - кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом встановленого строку, імпортний депозит - вимога до імпортера щодо часткової попередньої оплати вартості товару, що ввозиться, умбвний депозйт - депозит, виплата з якого здійснюється за настання певного терміну та за певних умов.
Депозйт в інших словниках
| Депозйт — Тлумачний словник української мови |