ДЕРЕН, -рену, ч., бот. 1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. 2. Ягоди цієї рослини.
ДЕРЕН, -рну, ч. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їхнім корінням. // Вирізані з цього шару пласти.
Дерен в інших словниках
| Дерен — Тлумачний словник української мови |
| Дерен — Російсько-український академічний словник (А–П) |