Деркач — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДЕРКАЧ*, -а, ч. Невеликий перелітний птах із жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.
ДЕРКАЧ", -а, ч. 1. Стертий віник. 2. перен. Про щось обсмикане, обірване.