ДЕТЕКТОР, -а, ч. 1. Пристрій для перетворювання електричних коливань. 2. Пристрій для виявлення радіоактивного, теплового, світлового і т. ін. випромінювання. 3. Прилад для визначення складу газових сумішей. 4. Чутливий елемент або вимірювальний перетворювач вимірювального пристрою. ** детактор брехні - прилад, який безперервно вимірює фізіологічні зміни та інші фізіологічні характеристики досліджуваного; за оцінками результатів роблять висновок про міру істинності його показань. Піковий детактор -пристрій, що виділяє екстремальні значення вхідного сигналу (максимум та мінімум). 5. спец., розм. Діод.
Детектор в інших словниках
| Детектор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Детектор — Тлумачний словник української мови |