ДИВИТИСЯ, дивліаamp;ся, дивишся; мн. дивляться; недок. 1. куди, на кого - що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь. // без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. //- Про очі. // Підглядати, заглядати туди, де є щось цікаве, приховане і т. ін. // розм. Намагатися знайти очима кого-, що-небудь. // у що. Спостерігати за чим-небудь за допомогою оптичного приладу. // наказ, сп. дивись! (перев. скорочена, див.). Уживається як знак посилання в тексті. ** Дйвлячись як; Дйвля-чись де; Дйвлячись коли; Дйвлячись який і т. ін. - залежно від того, як (де, коли, який і т. ін.). 2. перен. Звертатися думками до кого-, чого-небудь, кудись. // на кого - що і без додатка. Робити що-небудь предметом своєї уваги; спостерігати. // Звертати увагу, зважати на кого-, що-небудь. // Брати приклад з кого-небудь. // Виявляти зацікавлення, інтерес до кого-, чого-небудь. 3. на що, перен. Мати певну думку стосовно до чого-небудь, ставитись певним чином. // Вважати ким-, чим-небудь; приймати за когось, щось. 4. за ким - чим або з спол. щоб. Наглядати за ким-, чим-небудь, піклуватися про кого-, що-небудь. 5. розм. Виявляти нерішучість, розгсоленість чи байдужість, безсторонність до кого-, чого-небудь. 6. Оглядати, розглядати кого-, що-небудь з метою ознайомлення. // Розглядати себе; видивлятися. // Проглядаючи, знайомитися із змістом чого-небудь. // Бути глядачем у театрі. брати участь у перегляді вистави і т. ін. // рідко. Оглядати з метою встановлення чого-небудь. 7. на що, у що, дерен. Бути повернутим, виходити куди-небудь. // Бути скерованим, спрямованим куди-небудь. 8. перен., рідко. Мати який-небудь вигляд, виглядати як-небудь. 9. наказ, сп. дивись!у дивіться!; у знач. виг.’. а) виражає зауваження, застереження, погрозу; б) виражає здивування, подив, докір, обурення. 10. наказ, сп. ди-вись!, розм., у знач, вставн. сл. Можливо. //-. 1 ос. теп. ч. дивлюсь, дивимось, у знач, вставн. сл. помічаю, помічаємо; бачу, бачите.
Дивитися в інших словниках
| Дивитися — Тлумачний словник української мови |