ДИВО, -а, с. Те, що викликає подив, здивування; чудо. // Стан, викликаний здивуванням. // у знач, присудк. сл. Дивно, чудно. ** 3 дбброго дива - невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. На диво - надзвичайно.
Диво в інших словниках
| Диво — Тлумачний словник української мови |
| Диво — Російсько-український академічний словник (А–П) |