Диковина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДИКОВИНА, -и, ж. Те саме, що дивовижа. ДИКОВИНА, -и, ж., зах. Дика місцина. ДИКОВИНКА, -и, ж. Зменш, до диковина. ДИКОВИННИЙ, -а, -е, розм. Прикм. до диковина. ДИКОЛОН, -а, ч. Строфа з двох або чотирьох віршів різних розмірів.