Диктатор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДИКТАТОР, -а, ч. 1. Особа, що має в державі необмежену владу. 2. переи., зневажл. Тни, хто ігнорує колегіальність, допускає грсое адміністрування. 3. У Стародавньому Римі - призначена сенатом для оборони країни особа, яка мала необмежені повноваження.