Диллиція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДИЛЛИЦІЯ, -ї, ж. Пропорційний розподіл природних ресурсів, що вичерпуються, дилодія, -ї, ж. Ритмічна єдність у ямбі чи хореї, яка утворюється поєднанням двох стоп. дилоль, -я, ч. 1. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані иа деякій відстані один від одного. ** Електричний дилоль - джерело електричного поля, що створює таке поле, розподіл якого співпадає з розподілом електричного поля, що створюється системою з двох рівних за величиною і протилежних за знаком електричних зарядів. 2. радіо. Антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників. дилоль-дипольний. -а, -Є, фіз.’. ** Диполь-диполь-на взаємодія - взаємодія між електричними або магнітними диполями. дилольний, -а, -е. Прикм. до диполь. ** Дипольний момбнт - величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний).