ДИМ, -у, Ч. 1. Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь. // перев. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. // рідко. Те саме, що серпанок. 2. іст. Житло, господарство як податкова одиниця. // Податок, що нараховувався в давній Русі залежно від кількості печей і димарів у господарстві*, подимне.
Дим в інших словниках
| Дим — Тлумачний словник української мови |