ДИСГАРМОНІЯ, -ї, ж. 1. муз. Порушення гармонії, відсутність співзвучності; немилозвучність. 2. перен. Розлад, порушення відповідності чого-небудь із чимсь, різнобій. ** психічна дисгармбнія - перебільшений розвиток одних та (або) недорозвиток інших властивостей особи. дисгармонувати див. дисгармоніювати.
Дисгармонія в інших словниках
| Дисгармонія — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дисгармонія — Тлумачний словник української мови |