ДИСИДЕНТ, -а, у. 1. Особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами панівної церкви; віро* відступник. 2. Тни, хто не згодний з ідеологією, пануючою в країні, суспільстві; інакомислячий.
Дисидент в інших словниках
| Дисидент — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дисидент — Тлумачний словник української мови |