ДИСЛЕКСІЯ, -ї, ж., мед. Нездатність навчитися читати. " набута дислексія - загальна назва для будь-якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально. пряма дислексія - форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх. Фонологічна дислексія -фірма набутої дислексії, яка характеризується проблемами навчання вимовлянню слів.
