Диспонент — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДИСПОНЕНТ, -а, у., фін. 1. Уповноважений у справах фірми, управитель. 2. Тни, що має вільні суми на рахунках у кореспондентів банку. диспонування, -я, с. 1. Дія за знач, диспонувати. 2. В торгових операціях - різниця в ціні на товар під час замовлення та при його отриманні.