ДО1, приіїм., з род. в. Сполучення з до виражають: Просторові відношення: 1. Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. // Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. // Для означення кінцевого пункту чого-небудь. 2. Уживається на означення межі поширення дії, явища і т. ін. // Для означення міри довжини чого-небудь. 3. Уживається на означення місця, предмета, в межі, в середину якого спрямована дія. Часові відношення: 4. Уживається на означення часової межі дії, стану і т. ін. 5. Уживається на означення події, явища і т. ін., якому передує яка-небудь інша подія, явище. ** До і після чого - перед початком і після завершення чого-небудь. Кількісні відношення: 6. Уживається у сполуч. з числ. на означення кількісної межі. // Для позначення приблизної межі, міри. 7. Уживається у сполуч. з деякими іменниками для вказівки на повноту кількісного охоплення. Об'єктні відношення: 8. Уживається на означення особи або предмета, до якого звернено дію. 9. Уживається на означення особи або предмета, якого торкається хто-, що-небудь. // 3 повторним іменником утворює прислівникові сполуки, які означають, що предмети або особи розташовані дуже близько одне до одного або з'єднуються. 10. Уживається на означення предмета або явища, до якого додається що-небудь, яке доповнюється чимось. ** до того [ж] - крім того. //-. Уживається на означення професії, категорії, групи і т. ін., до якої належить хто-, що-небудь. // Уживається на означення групи людей, їхньої діяльності, способу мислення, до яких хто-небудь приєднується. 12. у сполуч. з приіїм. від (див. від 13). 13. Уживається на означення мети, спонукання до якої-небудь дії. 14. Уживається для вказівки на призначення якої-небудь дії або предмета. // Уживається для вказівки на предмет, який стосується іншого предмета. 15. Уживається на означення особи, предмета і т. ін., з якими пов'язані які-небудь дії, стан, ознака. // Уживається на означення предмета або особи, стосовно яких виявляється яке-небудь почуття, ставлення. 16. Уживається в заголовках, указуючи на тему або на подію чи явище, з яким пов'язаний зміст чого-небудь. 17. Уживається на означення того, до чого хто-, що-небудь закликає. Обставинні відношення: 18. Уживається на означення міри, ступеня вияву дії або стану. // Уживається у сполуч. з деякими іменниками на означення найвищого ступеня вияву дії або стану. 19. Уживається для вказівки на пристосованість, доречність чого-небудь, відповідність до чогось.
ДО2, невідм., с., муз. 1. Одна зі складових назв звуків, що відповідає латинському буквеному С або с. 2. Стрій музичних інструментів, що звучать відповідно до написання. 3. Назва ключа. 4. Звукові коливання з частотою 262 Гц (До першої октави). доатомний, -а, -е. Який існував до відкриття, до використання атомної енергії.
ДО значенням.