ДОБРОВОЛЕЦЬ, -льця, ч. Тни, хто вступає в армію з власного бажання, добровільно. // Тни, хто з власної волі береться за виконання яких-небудь обов'язків, якоїсь роботи; волонтер.
Доброволець в інших словниках
| Доброволець — Словник чужомовних слів і термінів |