Догоряти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДОГОРЯТИ, -Аю, -Аєш і рідко ДОГОРАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ДОГОРІТИ, -риаgt;, -риш, док. 1. Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2. перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. // Закінчуватися. 3. перен. Поступово втрачати сили, слабнути; вмирати.