Дозор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДОЗОР, ДОЗІР, -зору, ч. 1. діал. Дія за знач, дозирати 2. // Погляд. 2. Команда з кількох осіб або група кораблів, літаків і т. ін., що виставляється для перевірки, охорони чого-небудь або з метою спостереження, розвідки; патруль.