Докидати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДОКИДАТИ1, -Аю, -Аєш, недок., ДОКИДАТИ, -аю, -аєш, док., перех. Кидаючи, наповняти що-небудь чимсь.
ДОКИДАТИ', -Аю, -Аєш, недок., ДОКИНУТИ, -ну, -неш, док. 1. перех. і веперех. Кидати до якого-небудь місця, до якоїсь межі. 2. перех. і неперех., перен., розм. Вставляти в розмову свої зауваження, часом з наміром неприємно вразити кого-небудь. докйнений, -а, -е. Дієприкм. пас. мив. ч. до доки-нути.