Домішка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДОМІШКА. -и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. // Додавання, примішування чого-небудь. // Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. ** Дбмішка в атмосфері - розсіяна в атмосфері речовина, що не міститься в п постійному складі, механічна дбмішка - сторонні, головним чином мінеральні речовини, що містяться в аналізованій речовині.