ДОРОГА, -и, ж. 1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. // Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь. ** головні дорога - дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками. 2. Місце для проходу, проїзду. // перен. Доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь. ** заказати дорогу - закрити доступ кому-небудь кудись. 3. Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь). 4. у знач, присл. дорогою. Під час руху, подорожування куди-небудь. 5. Правильний напрямок для руху кого-небудь. // перен. Напрямок діяльності, шлях розвитку. ** По дорозі: а) в одному напрямку з ким-небудь; б) попутно, мимохідь. туди й дорога кому - хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття.
