ДОХІД, -ходу, ч. Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.). ** Валовий дохід - частина валової продукції у грошовому виразі, що включає новостворену вартість. госпрозрахунковий дохід - частина доходу, що надходить у повне розпорядження підприємства. державний ДОХІД - грошові ресурси, що надходять державі у процесі розподілення та перерозподілений національного продукту. Дохід від Акцій - сума дивідендів і зростання курсової вартості акцій. Дохід від вкладу - дохід власника грошей, що їх внесено на зберігання до банку чи іншої фінансової установи. Дохід від приросту каліталу - дохід підприємства внаслідок зростання курсу акцій, продажу частини активів за цінами, що перевищують ціни їх придбання, тощо. Дивідендний дохід - дохід підприємства, одержаний ним за рахунок акцій інших підприємств, які йому належать. Емісійний дохід - дохід держави, який одержується від випуску в обіг надлишкових грошей. Заявлений дохід - дохід, відображений у документах, що їх представляють у податкові служби, інвестиційний дохід - дохід від інвестицій в цінні папери тощо. монатний дохід - дохід, що його отримує держава від кароування монет. національний дохід: а) вартість, наново створена протягом визначеного періоду в народному господарстві країни; б) частка валового суспільного продукту, яка залишається за відрахуванням матеріальних затрат, номінальний дохід - дохід без урахування інфляції, купівельної спроможності грошей, рівня цін тощо, пасив-ні доходи - доходи, що їх отримує підприємство як проценти, дивіденди, страхові виплати, відшкодування тощо, процентні доходи - доходи, які підраховуються пропорційно до часу нарахування та суми активів, фіскальні доходи - доходи державної скарониці. ”чистіи доходи - доходи за винятком витрат на їх одержання.
Дохід в інших словниках
| Дохід — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дохід — Тлумачний словник української мови |