ДОШКУЛЯТИ, -ЯЮ, -ЙЄШ і ДОШКУЛЮВАТИ, -ЛЮЮ, -ЛЮЄШ, недок., ДОШКУЛИТИ, -лю, -лиш, док., неперех., кому, чому, рідше перех. і без додатка. 1. Виводити з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. 2. Порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей. 3. Спричиняти, викликати фізичний біль. // Сильно діючи, неприємно вражати (про мороз, холод, вітер і т. ін.).
Дошкуляти в інших словниках
| Дошкуляти — Тлумачний словник української мови |
| Дошкуляти — Фразеологічний словник української мови |