Древній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДРЕВНІЙ, -я, -є. 1. рідко. Те саме, що стародавній. // у звач. ім. дравні, -ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. ** дравні мбви - латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д. 2. розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин). // Який існує багато років, зношений (про предмети).