ДРИЖАЧИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. акт. теп. ч. до дрижати 1, 2. 2. у знач, прикм. Який звучить переривчасто, нерівно. ** дрижачі приголосні, грам. -приголосні звуки, що творяться внаслідок переривання видихуваного повітряного струменя мовним органом, який ритмічно вібрує.
