Дрож — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДРОЖ, розм. ДРІЖ, дрожу, ч. і дрожі, ж. Судорожне тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. // Хитання, коливання чого-небудь. Кидати в дрож. дрожки, -жок, мн. (рідко одн. дрожка, -и. ж.). Невеликий легкий двомісний віз на ресорах.