ДРУЖБА1, -и, ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін.
ДРУЖБА2, -и, ч., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. // Особа, яка тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду.
Дружба в інших словниках
| Дружба — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дружба — Російсько-український академічний словник (А–П) |