Дрімучий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДРІМУЧИЙ, -а, -е. 1. Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). // Дуже бсиний, розкішний, густо порослий. 2. рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності. 3. ірон. Цілковитий, повний. 4. переи., ірон. Му-дрований, незрозумілий, складний.