ДУВАН, -у, ч. 1. іст. У тюркомовних країнах -здобич на її поділ. 2. Відкрите підвищене місце.
Дуван в інших словниках
| Дуван — Тлумачний словник української мови |
| Дуван — Російсько-український академічний словник (А–П) |