ДУДКА, -н. ж. 1. Народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої трсоки з отворами. 2. Трсока з порожнистого стебла, стовоура рослини. 3. спец. Сигнальний інструмент у вигляді трсоки з розширеним кінцем. 4. перев., розм. Про вузьку одежу, яка щільно облягає тіло. 5. мн. Гороки на лобі козулі, з яких пізніше розвиваються роги.
Дудка в інших словниках
| Дудка — Тлумачний словник української мови |
| Дудка — Російсько-український академічний словник (А–П) |